На цій сторінці представлене дуже коротке описання основ того, як взагалі побудовано комп’ютер.
Це звичайно не довідник (повинен мати в сотні разів більше об’єм) і навіть не повний перелік того, що найбільш часто викликає запитання (FAQ – Frequently asked questions), а скоріш те, що є основою найбільш частих помилок та проблем. Мета цієї сторінки надати уявлення про те, що потрібно розуміти, щоб почати безпечну роботу з комп’ютером, встановлювати програмове забезпечення та використовувати його.
Hard
Hard – залізо, тобто те, з чого зібрано комп’ютер. Залізо дуже часто взагалі обмежує можливість роботи на даному комп’ютері відповідного програмового забезпечення. Існує дуже велика кількість принципово різних конфігурацій заліза. Коротко:
- легкі та малі мобільні пристрої: телефон-смартфон або планшет;
- сучасні невеликі пристрої: моноблок, ноутбук, планшет, неттоп;
- традиційний десктоп (системний блок, монітор, тощо);
- міні-комп’ютери (Raspberry Pi, Arduino та інші, наприклад).
Що стосується четвертої категорії комп’ютерів, то це не остаточна версія комп’ютера, а основа для створення систем типу “розумного дому” та повинна комплектуватися контролерами та іншою периферією для початку функціонування.
Що стосується першої категорії приладів, то операційна система та основне програмове забезпечення – є предвстановленими і практично не рекомендуються до заміни. Безпечніше за все операції із залізом доручати виконувати виробнику, продавцю або його сервісним центрам. Ці операції містять велику кількість нюансів та особливостей та при невірному їх здійсненні майже завжди приводять до безповоротних пошкоджень приладів. Тому такі прилади зазвичай роблять так, щоб їх було складно розібрати без спеціального обладнання або навичок. Але часткова розбірка для вставлення телефонних карток, карток пам’яті, а інколи і елементів живлення передбачається і може бути виконана за офіційною інструкцією до приладу.
В основному до другої та третьої категорії комп’ютерів, відносяться майже ті самі рекомендації, що і до першої та с кожним днем ці пристрої все більше наближаються до першої категорії, яку не рекомендують розбирати непрофесіоналам. Але в них ще зберіглися певні дії, які може виконати нефахівець, майже безпечно. Це заміна або додавання модулів пам’яті, заміна жорсткого диску, тощо. Третя категорія навіть передбачає розбірку, яка може бути виконана без спеціальних інструментів.
Ще одна частина Hard-у – периферія: зовнішні монітори, принтери, сканери, звукове та мережеве обладнання, зовнішні накопичувачі, тощо. Всі ці приладдя забезпечують розширені можливості комп’ютерів та підключаються до комп’ютеру за допомогою стандартних інтерфейсів. Стандартні апаратні інтерфейси постійно змінюються та доповнюються для пришвидшення та забезпечення надійності, а також економності їх роботи. Робота кожного з периферійних приладів забезпечується драйверами, які частіше за все встановлюються автоматично при підключенні пристрою до комп’ютеру. Для встановлення та налаштування новітніх драйверів потрібно підключення комп’ютеру до інтернету.
Soft: BIOS-OS
Під назвою: Soft, розуміють операційні системи та програмове забезпечення, що встановлюється не змінюючи апаратну частину приладу. Для того, щоб залізо почало функціонувати та взаємодіяти між собою в комп’ютерах встановлюється BIOS, який і забезпечує виконання більшість операцій взаємодії заліза між собою. Після BIOSу наступні системні задачі вирішує операційна система ОС. В більшості сучасних комп’ютерів передбачене встановлення базової операційної системи, для того, щоб комп’ютером можна було взагалі користуватися. Базовою операційною системою визначається, яке сімейство ОС буде надалі використовуватися на цьому комп’ютері. Базову операційну систему частіше за все встановлює виробник чи його сервісні центри. Далі, при необхідності, користувач може оновити систему до більш потужної версії. В останній час, по мірі ускладнення комп’ютерів, BIOS починає виконувати все більше функцій, та часто стає базовою операційною системою взагалі. Так UEFI BIOS є практично невеликою операційною системою, яка може краще настроюватися, оновлюватися та працювати з новим, більш потужним обладнанням. Практично всі нові комп’ютери мають UEFI BIOS. Часто UEFI BIOS вже підключає навіть можливості виходу користувача в інтернет, а інколи і має власний браузер.
Браузери
Браузер – програми для роботи з інтернет та медіа. По мірі розвитку можливостей браузерів вони беруть на себе все більше функцій операційної системи та включаються до системи безпеки ОС. Таким є приклад браузеру Edge від Microsoft, що предвстановлено у Windows. Аналогічними особливостями відзначається браузер Chrome від Google. Такі браузери за промовчанням передбачають введення власного логіну для входу в акаунт відповідного виробника, і при цьому дають автоматичний доступ до хмарних та поєднаних з ними локальних застосунків. Такий підхід набуває особливого значення для виконання вимог комп’ютерної безпеки. Фактично браузер стає окремою, чи поєднаною з основною, операційною системою. Такими є Chromebook від Google, що підключає лише можливості браузеру та не передбачає встановлення окремих локальних програм.
Soft: Програмове забезпечення
Наступні функції роботи комп’ютеру виконують спеціалізовані програми, що встановлюються у відповідній операційній системі. Дуже часто, навіть ті користувачі, що вважають себе досвідченими, путають переваги операційних систем з роботою вказаних програм. Це відбувається тому, що сучасні операційні системи містять певний набір простих програм, які дозволяють працювати з стандартними типами файлів, розширюючи можливості системи, встановленої по замовчанню. Такими програмами є браузер – для перегляду інтернет сторінок та мультимедійного змісту, простий текстовий редактор, більш просунений редактор файлів текстового типу, переглядач та редактор графічних файлів, тощо.
У тих випадках коли недостатньо предвстановлених програм, можна скористатися наступними програмами, що вільно розповсюджуються.
Безкоштовні програми для читання відповідних форматів (після встановлення треба буде зв’язати перегляд таких файлів з відповідною програмою). Електронні навчальні матеріали та книжки часто бувають створені у наступних форматах:
- Для читання файлів формату pdf завантажте Acrobat Reader (Adobe Acrobat Reader DC , Adobe Acrobat Reader 11.0), або будь-яку іншу програму (см. Формат PDF). Більшість браузерів також дозволяють переглядати pdf-файли.
- Для читання файлів формату djvu завантажте програму WinDjView, або будь-яку іншу (см. Формат DjVu). Це найбільш компактний формат для відсканованих чорно-білих книжок.
- Для читання файлів формату fb2 завантажте програму AlReader, або будь-яку іншу (см. Формат FictionBook). Це формат для електронних книжок створений на основі стандарту xml.
- Інші звукові файли (*.mp3), графічні (*.jpg, *.png, *.tif), відео (*.avi), тощо відкриваються стандартними засобами. Також рекомендуємо безкоштовний легкий та потужний засіб перегляду та редагування таких файлів: IrfanWiew.
- Офісні програми зазвичай поставляються пакетом. Найпотужніший та розповсюджений пакет такого типу Microsoft Office, включає:
- MS Word – створення та редагування файлів розширеного текстового формату (сучасний формат: docx);
- Excel – створення та редагування файлів електронних таблиць (сучасний формат: xlsx);
- PowerPoint – створення та редагування файлів презентацій (сучасний формат: pptx);
- Access – створення та редагування файлів баз даних (сучасний формат: acdb);
- Тощо.
Також вказані програми дозволяють зберігати та конвертувати вказані формати файлів в інші, стандартні – розповсюджені.
Сьогодні MS Office в основному позиціонується як варіант зв’язки он-лайн застосунків та локальної версії – Office 365.